Під сонцем Парфенону
ще не пахло спекою
голубий мармур був холодним
як уламки моря,
що торкаються неба
розмиваючи горизонт.

І невідомий солдат марно чекав
ніжного дотику,
щоб, нарешті, померти
вдруге для тебе,
що зажадала долі його.